| |||
| Віршик |
|
Душа поета хвора,у ній живуть істоти
Коли його побачиш і запитаєш:"хто ти?" Одна істота скаже:"спочатку я людина" Та в цій душі людини прихована дитина. А інша потрать скаже:"я гній, сміття і сморід" Я одягаюсь в дрантя і сплю завжди на дворі... А ще щось тихо скаже:"а я ранковий вітер" люблю людей і небо,закохана у квіти... А чорна постать скаже:"я від початку мертва,бо із глибин віків душа моя роздерта"... Яскраве світле диво гукне мені у танці:"неправда,я жива,я народилась вранці"... Так хто ж поет насправді, мені цікаво знати, Невже оце усе,змогло співіснувати? На те він і поет,щоб всесвіт зрозуміти Він змушений війну цих всіх істот терпіти... |
| СУНДУЧОК |
